Аналіз виступу начальника ген штабу французької армії генерала Мандона на 107-му Конгресі мерів та відродження всеохоплюючої оборони у Франції.

Аналіз виступу начальника ген штабу французької армії генерала Мандона на 107-му Конгресі мерів та відродження всеохоплюючої оборони у Франції.

Цей звіт є поглибленим аналізом виступу начальника Генерального штабу Збройних сил Франції (Chef d'État-major des armées, CEMA), генерала Фаб'єна Мандона, на 107-му Конгресі мерів та голів міжмуніципальних об'єднань Франції (AMF) у листопаді 2025 року. Звіт оцінює стратегічні імперативи, що стоять за його резонансними заявами, їхній вплив на військово-цивільні відносини та їхню роль у доктрині національної стійкості (résilience nationale) Франції в умовах геополітичної деградації.

I. Стратегічний вступ: Цивільна платформа для військових імперативів

А. 107-й Конгрес мерів як стратегічний майданчик (Листопад 2025 р.)

107-й Конгрес мерів та голів міжмуніципальних об’єднань Франції, який відбувся у виставковому центрі Paris Expo – Porte de Versailles з 18 по 20 листопада 2025 року , традиційно зосереджувався на питаннях місцевого самоврядування та громадянської залученості, особливо напередодні муніципальних виборів у березні 2026 року. Проте це суто цивільне середовище було обране для безпрецедентно відвертого військового попередження.

Головним доповідачем від військового керівництва став генерал армії Фаб'єн Мандон, який обійняв посаду начальника Генерального штабу Збройних сил (CEMA) 1 вересня 2025 року , змінивши генерала Тьєррі Буркхарда. Генерал Мандон, який до цього, серед іншого, був начальником особистого штабу Президента Республіки , використав цю високопоставлену платформу, щоб звернутися до близько 34 000 місцевих керівників Франції.

Він розпочав свій виступ із заяви про те, що настав "особливо серйозний момент" («le moment est particulièrement grave») і що міжнародна ситуація "погіршується" («se dégrade»). Ця початкова рамка одразу перевела дискусію з місцевих питань на питання національної безпеки та виживання.

В. Стратегічне значення звернення до місцевого самоврядування

Вибір CEMA виступити саме перед Конгресом мерів підкреслює глибоку військову потребу в оперативному впровадженні концепції Lien Armée-Nation (Зв'язок Армія-Нація) на низовому, муніципальному рівні. Підготовка до конфлікту високої інтенсивності (КВІ) вимагає не лише модернізації збройних сил (що передбачено Законом про військове програмування, LPM), але й повної національної мобілізації.

Мери є ключовою ланкою між центральною державою та населенням. Звертаючись до них, CEMA підтвердив, що муніципальний рівень є критично важливим стратегічним активом, перетворивши оборонну готовність із виключно паризької чи військової турботи на комунальну та цивільну відповідальність.

Характер виступу генерала Мандона, зокрема його різка риторика (яка включала згадку про необхідність «змиритися із втратою наших дітей» ), вказує на навмисно розроблений "шок-доктрину" стратегічної комунікації. Метою цього методу було обійти політичну інерцію та викликати необхідну суспільну свідомість. Аналіз показує, що військове керівництво, ймовірно, вважало, що попередні, м'якші попередження не змогли створити відчуття терміновості, необхідного для забезпечення фінансування та повної реалізації поточної військової трансформації, що передбачає значні суспільні та економічні жертви.

II. Геополітична оцінка: Чіткий графік деградації

А. Глобальні стратегічні контури: "Дуже похмурий портрет"

Генерал Мандон представив "дуже похмурий портрет" міжнародної ситуації, який вимагає від Франції адаптації до багатополярної та високоризикованої світової арени.

* Відхід США та Індо-Тихоокеанська загроза: CEMA відзначив, що Сполучені Штати Америки стратегічно зміщують фокус своєї уваги на Азію, тим самим зменшуючи свою участь у європейській безпеці. У цьому контексті Китай ідентифікований як головна військова сила, яка володіє «найкращим військовим обладнанням у світі». Генерал посилався на оцінки Пентагону, згідно з якими Китай може вторгнутися на Тайвань до 2027 року, що неминуче призведе до конфронтації зі Сполученими Штатами. Це встановлює короткостроковий орієнтир для конфлікту високої інтенсивності.

* Південна Дуга: Генерал також звернув увагу на глибоку дестабілізацію в Сахарі, де зараз перебувають «лідери терористів». Крім того, він вказав на поширення війни на Близький Схід після атак 7 жовтня 2023 року проти Ізраїлю, згадавши про французькі літаки, які здійснювали інтервенції поблизу Ємену для забезпечення безпеки комерційних суден. Це підтверджує, що паралельно з підготовкою до КВІ, Франція продовжуватиме свої низько- та середньоінтенсивні експедиційні зобов'язання.

В. Європейський годинник конфронтації: Імператив 2030 року

Найбільш гостре попередження стосувалося європейського континенту та Росії. Генерал Мандон прямо заявив, що Росія «не зупиниться на Україні» і готується до «конфронтації до 2030 року з нашими країнами та членами НАТО».

Цей часовий проміжок, встановлений у 2030 році, став основою його заклику до негайної національної мобілізації. CEMA наголосив, що мета полягає в тому, щоб Франція була готова «через три-чотири роки» (тобто до 2028/2029 років), щоб продемонструвати свою силу Росії та змусити її відмовитися від своїх амбіцій. Цей прискорений графік мобілізації має пряме відношення до поточних оборонних інвестицій.

С. Стратегічна функція залякування

Конкретні терміни загроз (2027 рік для Азії, 2030 рік для Росії) підкреслюють необхідність для Франції діяти у двох різних, але взаємопов'язаних стратегічних часових рамках: стримування КВІ у Європі при одночасному управлінні глобальною дестабілізацією.

Виступ генерала Мандона про готовність Франції є не лише внутрішньою комунікацією, але й критичним елементом стратегічного стримування, що корелює зі статтею 5 Північноатлантичного договору та роллю Франції як нації-рамки (nation cadre) у європейській обороні.

Військове керівництво вважає, що якщо Росія сприйматиме волю європейців (їхню моральну стійкість) як слабку, стримування провалиться. Мандон стверджував: «Росія переконана, що європейці слабкі. Однак ми сильні. Фундаментально сильніші за Росію». Отже, його промова є превентивним ударом проти цього сприйняття слабкості, використовуючи мерів як інструмент для проєктування національної рішучості. Це перетворює психологічну готовність Франції на стратегічний стримуючий фактор, спрямований безпосередньо на розрахунки Кремля.

III. Суперечливе ядро: Деконструкція доктрини "Сила духу"

А. Імператив моральної стійкості (Force Morale Collective)

Генерал Мандон визнав, що Франція володіє необхідними технічними засобами, включаючи ядерне стримування, що є об’єктивною силою країни, а також здатність її професійної армії швидко розгортатися у найбільш ворожих регіонах світу. Однак він заявив, що країні бракує "сили духу, щоб прийняти, що нам доведеться завдати собі болю, щоб захистити Націю".

Готовність, за його словами, вимагає прийняття двох форм жертв:

* Людська жертва: Згода "змиритися із втратою наших дітей".

* Економічна жертва: Згода "страждати економічно, тому що пріоритети будуть надані оборонному виробництву".

Мандон попередив мерів: «Якщо ми не готові до цього, то ми в небезпеці. Ви повинні говорити про це у своїх комунах».

В. Аналіз риторики: "Змиритися із втратою наших дітей"

Ця фраза стала найбільш суперечливою частиною виступу, викликавши миттєву політичну реакцію. Міністр збройних сил Катрін Вотрен негайно захистила генерала Мандона, заявивши, що його слова були вирвані «з контексту в політичних цілях». Вона пояснила, що ця фраза належить до «військової мови командира, який щодня знає, що молоді солдати ризикують своїм життям за Націю».

Попри це офіційне уточнення, вибір терміну "діти" має глибокий цивільний та історичний резонанс, нагадуючи про колективну пам'ять, втілену у місцевих меморіалах загиблим у Першій світовій війні. Використання цієї мови було покликане забезпечити, щоб громадяни сприйняли серйозність військової загрози на особистому рівні, навіть якщо генерал мав на увазі військовослужбовців.

Політичні опоненти, зокрема Комуністична партія Франції (PCF) та Жан-Люк Меланшон, різко засудили висловлювання, назвавши їх «скандальними і небезпечними», звинувативши генерала Мандона у перевищенні його devoir de réserve (обов'язку військового щодо стриманості) та просуванні агресивної програми, спрямованої на виправдання колосальних інвестицій, мобілізованих для участі у гонці озброєнь.

С. Доктрина всеохоплюючої оборони (Défense Globale)

Виступ CEMA є спробою подолати розрив між менталітетом професійної, експедиційної армії, що склався за останні десятиліття, та необхідністю підготовки до Guerre Totale (Тотальної війни), де національні зусилля і жертви є центральними для оборонної стратегії.

Заклик Мандона до «сили духу» є квінтесенцією доктрини національної стійкості. Міністерство збройних сил чітко зазначило, що стійкість є колективною моральною силою, без якої технічна перевага буде марною. Вимагаючи прийняття економічних труднощів та потенційних втрат, генерал Мандон готує суспільство до реальності, що наступний конфлікт не обмежиться зовнішніми театрами дій, а вимагатиме залежності від внутрішнього фронту, цивільної оборони та пріоритезації ресурсів. Це зміцнює рішучість Франції напередодні стратегічних переговорів або можливої ескалації конфлікту.

IV. Операціоналізація національної стійкості: Мери як тилові бази

А. Призначення ролі "Тилових баз" (Bases Arrières)

Генерал Мандон прямо закликав мерів стати «тиловими базами його армій». Він підкреслив, що мери мають «фундаментальну роль» як «найкращий канал» зв'язку з громадянами, і він потребує їхньої допомоги, щоб «поділитися цим баченням», яке, як він визнав, викличе занепокоєння та запитання.

Вимоги CEMA знаменують собою практичний зсув політики від пасивного військово-цивільного діалогу до активної, вимірюваної оперативної підтримки на місцевому рівні. Це є свідченням того, що збройні сили намагаються перекласти відповідальність за частину оперативної інфраструктури та послуг на муніципалітети в рамках нової доктрини розподіленої мобілізації. Традиційних великих казарм недостатньо для мобілізації КВІ. Використання місцевої цивільної інфраструктури (шкіл, житлового фонду) забезпечує швидке розосередження та територіальне охоплення безпеки, що є критичним елементом в рамках територіальної організації оборони (OTIAD).

В. Детальні оперативні вимоги (Три стовпи)

Оперативні вимоги до місцевих керівників були розділені на три основні напрямки, які є необхідними для забезпечення військової готовності до 2030 року:

1. Стратегічна комунікація та педагогіка

Мери повинні пояснити громадянам загрозливу ситуацію та активно використовувати існуючі оборонні структури. Вони мають звертатися до кореспондентів з питань оборони (призначені місцеві посадові особи, відповідальні за зв'язок між армією та нацією ), до Департаментських військових делегатів (DMDs) та командирів місцевих полків і військово-морських баз. Це необхідно для формування колективної моральної стійкості та протидії дезінформації.

2. Логістична підтримка та розміщення

Мери повинні сприяти оперативній готовності, надаючи підтримку військовослужбовцям та їхнім сім'ям, що є ключовим фактором утримання кадрів та швидкого розгортання сил.

Конкретні запити включали:

* Забезпечення місць у дитячих садках та школах.

* Надання житла для військових сімей, які переїжджають або мобілізуються.

3. Підтримка навчання та маневрів

Підготовка до КВІ вимагає масштабних та складних навчань. Генерал Мандон попросив мерів "будь ласка, намагатися мати позитивний погляд на ці дії", оскільки армії потрібен простір для проведення великомасштабних маневрів. Це часто стикається з місцевим опором, і CEMA прагнув забезпечити політичне сприяння на рівні громад.

С. Синергія з резервними та оборонними структурами

Виступ CEMA зміцнює курс на збільшення чисельності та оперативних стандартів резервних сил (Garde Nationale). Місцеві громади та роботодавці мають вирішальне значення для підтримки резервістів, оскільки без їхньої допомоги, як свідчать звіти, можуть виникати юридичні ризики, пов'язані з травмами або загибеллю резервістів.

Цей заклик до дій є логічним продовженням попередніх партнерських ініціатив, таких як партнерство між Armée de Terre (Сухопутні війська Франції) та AMF, спрямоване на зміцнення зв'язку Армія-Нація.

Оперативні вимоги до муніципалітетів Франції (Листопад 2025 р.)

| Стратегічний стовп | Оперативний мандат CEMA | Необхідні муніципальні дії | Стратегічна мета |

| Педагогіка та комунікація | Бути «найкращим каналом» для громадян та ділитися стратегічним баченням. | Залучення кореспондентів з оборони; зв'язок з DMDs та місцевими командирами; пояснення ризику та необхідності жертв. | Побудова колективної моральної стійкості та протидія дезінформації щодо загроз. |

| Оперативна підтримка (Логістика) | Сприяти розміщенню та готовності військового персоналу. | Забезпечення житла, місць у дитячих садках та школах для військовослужбовців та їхніх сімей. | Забезпечення утримання кадрів та можливості швидкої мобілізації шляхом захисту соціального середовища «тилових баз». |

| Навчання та готовність | Підтримка переходу до навчання в умовах КВІ. | Дозвіл, сприяння та «позитивний погляд» на великомасштабні військові навчання та маневри на місцевих територіях. | Репетиція великих конфліктів та забезпечення високих оперативних стандартів французької армії, визначеної як «еталонна армія». |

V. Політичний резонанс та стратегічна узгодженість

А. Політичний поділ та Devoir de Réserve

Риторика генерала Мандона викликала миттєву та сильну реакцію у політичному спектрі, що стало основною метою CEMA.

Міністр збройних сил Катрін Вотрен рішуче виступила на захист Мандона, заявляючи, що його коментарі були законними попередженнями про загрози, і що їх «вирвали з контексту в політичних цілях». Ця підтримка демонструє офіційне схвалення урядом жорсткої риторики CEMA, що узгоджується з необхідністю створення суспільного консенсусу навколо військових пріоритетів.

Водночас, ключові діячі Сенатської комісії із закордонних справ та оборони, такі як Седрік Перрен (LR) та Рашид Темаль (PS), погодилися з необхідністю «усвідомлення ризиків» (prise de conscience). Вони зауважили, що військові давно попереджають про потенційний «військовий шок». Це підтверджує стратегічний діагноз CEMA, навіть якщо його формулювання було визнано дещо «незграбним». Сенатори підкреслили, що не можна виглядати слабкими перед рішучими противниками.

Проте, крайні ліві партії (PCF, La France Insoumise) розцінили виступ як порушення devoir de réserve (обов'язку щодо стриманості). Вони стверджували, що військовий лідер не має права встановлювати національний тон для «підготовки до війни» і що його слова використовуються для виправдання агресивної програми та непропорційного військового бюджету.

В. Стратегічне використання контроверсійності

Аналіз свідчить, що порушення генералом Мандоном духу, якщо не букви, devoir de réserve було, ймовірно, зваженим кроком, санкціонованим на найвищому політичному рівні (Єлисейський палац). Якщо CEMA говорить настільки прямо про чутливі теми, це служить порядку денному виконавчої влади, готуючи населення до необхідних, потенційно непопулярних, військових та економічних жертв, пов'язаних із Законом про військове програмування (LPM).

Спричинена суперечка забезпечила, що національна увага була зосереджена саме там, де Міністерство збройних сил вважає це критичним: на оборонній готовності та неминучій російській загрозі.

С. Законодавче та бюджетне підґрунтя

Виступ Мандона надав потужне політичне обґрунтування для масових інвестицій, передбачених Законом про військове програмування на 2024–2030 роки. Представляючи оборонне виробництво як негайний економічний пріоритет, а загрозу як неминучу (3–4 роки), Мандон допомагає забезпечити громадську та політичну підтримку потенційно спірним бюджетним асигнуванням.

Крім того, заклик CEMA до національного усвідомлення знову активізував обговорення політики мобілізації оборони, включно з ідеєю запровадження нової добровільної військової служби (Service Militaire Volontaire, SMV).

Виступ генерала Мандона також функціонує як зовнішній стратегічний комунікаційний сигнал. Адже, демонструючи політичну волю та єдність («Силу духу») на муніципальному рівні, Франція проєктує рішучість і зміцнює свою національну позицію стримування щодо потенційних агресорів, зокрема Росії, яку Мандон звинуватив у вірі, що європейці слабкі.

Аналіз ключових політичних реакцій на виступ CEMA

| Суб'єкт/Група | Основна позиція/Інтерпретація | Риторичний фокус | Стратегічна імплікація |

| Генерал Фаб'єн Мандон (CEMA) | Термінове попередження/Мандат | Прийняття людських та економічних «страждань» заради захисту Нації; вікно готовності 3-4 роки. | Підвищення суспільної свідомості для підтримки готовності до КВІ та стримування. |

| Міністр Вотрен (Збройні сили) | Захист/Уточнення | Висловлювання є необхідною «військовою мовою командира»; вирвані «з контексту в політичних цілях». | Офіційна політична підтримка аналізу CEMA, що зміцнює рішучість виконавчої влади. |

| PCF / LFI (Крайні ліві) | Засудження | «Скандальні та небезпечні» висловлювання; порушення devoir de réserve; просування «військової» програми для виправдання витрат. | Спроба політизувати оборонний дискурс та оскаржити розширення військового впливу на цивільне життя. |

| Сенатори з питань оборони | Прийняття/Валідація | Необхідне «усвідомлення ризиків»; необхідність мобілізувати націю, щоб не виглядати слабкими. | Підтвердження стратегічного діагнозу CEMA, що забезпечує підтримку оборонного курсу LPM. |

VI. Висновки та прогнозна оцінка

А. Виступ Мандона як доктринальний рубіж

Звернення генерала Мандона до мерів Франції у листопаді 2025 року є знаковим. Воно формально завершує пост-Холодної війни стратегічний фокус Франції на виключно експедиційних війнах і підтверджує рішучий поворот до підготовки до Тотальної війни (Guerre Totale) та Всеохоплюючої оборони (Défense Globale).

Генерал успішно вивів геополітичні ризики (загроза Росії 2030 року) зі сфери закритого військового планування на перші шпальти національних дебатів. Цим він досяг необхідного політичного тертя для прискорення військової трансформації та забезпечення відповідного фінансування.

В. Довгострокові наслідки для військово-цивільних відносин

Призначення оперативних завдань мерам закріплює їхню постійну роль у національній стійкості та логістиці (як "тилових баз"). Ця нова функція створює прецедент для інституціоналізації місцевого самоврядування в системі національної оборони.

Майбутня політика має зосередитися на:

* Інституціоналізації ролі муніципалітетів: Забезпечення мерів необхідним навчанням, чіткими протоколами та фінансуванням для виконання завдань, пов'язаних із цивільною обороною, інтеграцією резервістів та реагуванням на конфлікти/кризові ситуації.

* Вирішенні фіскальних конфліктів: Оскільки військова стратегія передбачає розподілену мобілізацію та залежність від цивільної інфраструктури, необхідно розробити прозорий механізм компенсації та розподілу ресурсів, щоб уникнути фінансового обтяження муніципалітетів.

С. Стратегічні наслідки для НАТО та європейської оборони

Франція, як «еталонна армія» у Європі, використовує свою доктрину внутрішньої мобілізації для подвійного стратегічного ефекту:

* Стримання: Чіткий сигнал Росії про те, що Франція визнала загрозу і мобілізує свою цивільну базу, зміцнюючи загальну позицію стримування НАТО.

* Лідерство в НАТО: Забезпечення партнерів НАТО у своїй прихильності до колективної оборони та заохочення інших європейських країн до аналогічного підвищення національної готовності та розвитку необхідної «сили духу».

«Доктрина Мандона» слугує європейським закликом до посилення Стратегічної автономії та Стійкості. Вона не лише вимагає військової модернізації, але й політичного та соціального консенсусу щодо ціни та необхідності захисту національного суверенітету.